У Києві взялися за перевиховання українських чоловіків

«Жінка, у якої є дитина, більше намагається в ліжку. Вона прагне догодити. А знаєш чому? Тому що годинник цокає. Не кожен візьме бабу з чужою дитиною. Ось вона і старається, щоб чоловік знову повертався. Для здоров’я-то треба, а поки вона собі когось відповідного знайде, дуже багато часу може пройти», – цинічно міркував мій навчений життєвим досвідом колега.

Як флешбэк, спливло в голові недавня розмова з ним, поки я збиралася на черговий спектакль «Дикого театру». Ці спогади раніше викликали у мене обурення і обурення таким упередженим, гордовитим ставленням. Було бридко, огидно і прикро за жіночий рід і такі узагальнення. Похапцем я намагалася перезавантажити ноутбук, щоб подивитися маршрут до місця проведення вистави («Дикий театр» кожен раз проводить в різних місцях свої виступу, так сказати, експериментуючи з простором – прим.ред.).

Але раптом на комп’ютері стали з’являтися дивні команди: «Патріархат імпортує газлайтинг», «Папка Комплекси поповнена», «Жіноча соціалізація пропонує ЕМОЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ», «Аб’юз.ехе зробити невидимим», «Знецінення успішно завантажене». На скандально відомий вірус «PETYA» це було не схоже. Принаймні, біткойни у мене не вимагали. Але зрозуміти, що ж відбувається, я не встигла − раптово згасло світло. «Ви не повинні висловлювати свої думки прямо через рот. Ви повинні одягнути спідницю коротше і декольте глибше…ну і вертіти задом, закочувати очі і всіляко натякати, які ви слабкі і жіночні, як вам не вистачає сильної чоловічої руки. І тоді він зійде і почне вас добивати…», − мовила жінка в червоному, міцно тримаючись за стійку мікрофона. Вона запрошувала відвідати то її семінар, то шлюбне агентство, – було не зрозуміло. Але манило і захоплювало – що ж там далі? Адже ключове було те, що все це задоволення безкоштовно!

Оля і Віра як раз і попалися на цю вудку. Галина обіцяла навчити їх поводитися з чо («чо» – чоловіками, звичайно ж). Дівчатка дивилися на неї з захопленням і очікували, що життя нарешті налагодиться.

Переливання крові

Віру не щастило з чоловіками. Вони якісь всі невдалі траплялися. А вона думала, що в неї щось не те. Намагалася догоджати і заглядати в рот. Ні, їй, звичайно, не подобалося хамоватое поведінку її шанувальників, але вибір у неї був не великий. Та й набридло одного. Адже вона розлучилася зі своїм цивільним чоловіком, з яким, їй здавалося, у неї були «ідеальні відносини». Вона хотіла сім’ю і дитину, а він називав її невдахою і говорив, що не хоче мати чогось більшого з нею. Любив її і «їв». Вона зализувала рани близько року, і нічого їй не хотілося. Віра називала себе нижчої жінкою, фальшивої жінкою, підробкою, кормом. Вона прагнула піклуватися про нього, замінити йому матір. А він говорив, що вона погано старається. Потрібно намагатися, як Махат Маганди. І тут її осяяло.

Дихання маткою

Оля здавалася захищеною і впевненою в собі. Її щиро дивувало, що у нас на цьому семінарі відбувалося. Вона вважала, що жінка повинна служити. Оля думали себе богинею, була переконана, що жінка розкриється, коли навчиться «вібрувати». Смирення нормалізує тонус матки. Тому потрібно вчитися дихати маткою.

«І скількох засмоктало цією вібрацією?», – уїдливо поцікавилася Галина. Шпильки так і сипалися на адресу бідної Ольги. Але все ж Галині вдалося змусити героїню перестати грати звичну роль і показати своє справжнє обличчя. Ользі набридло самостійно «перти плуга». «Хоч би хто подарував каблучку. Сама собі купую іноді, але кажу, що коханець», – нарікала дівчина.

Всім присутнім пані Галина пропонувала змоделювати ситуацію, в якій вони вчинили по-іншому. Як же часто ми собі уявляємо, що могли вчинити інакше і сказати інше. Знайоме?

«Жінка, яка ніколи не одягне спідницю»

Галину можна назвати жінкою зі сталевими яйцями». Вона ніколи не одягне сукню, і всі історії про «Білосніжка лежала…» вважає цілковитою нісенітницею. Вона може розплакатися тільки від хлорки в басейні. Релігія − це геймовер, на думку її сина, а на її думку − більшість жінок живе в патріархальному полоні. Галині 55. Коли-то вона теж залишилася з маленьким сином на руках, і їй довелося нести свій тягар. Галина заснувала Союз вільних жінок «Вертикальна жінка», в який вона запрошує всіх, хто пройшов вступний семінар. Для тих, хто не побажає, ліворуч розташований воркшоп, присвячений мистецтву «доставляти задоволення чоловікові ротом»,а праворуч – про внутрішню стерву. Вихід тільки через них.

Питання «Як вийти з системи?» червоною ниткою простежується протягом усього спектаклю. З системи, де жінки щодня стикаються з сексизмом і мизогинией. З системи, яка плекає одні цінності і відкидає інші, такі як цінність самої себе, розуміння жінкою, що важливо їй, а не чоловікові поруч, важливість саморозвитку і самореалізації. У поданні було піднято питання і виктимблейминга – засудження жінки, яка піддалася зґвалтуванню. Ця проблема досить поширена в нашому суспільстві.

«А давайте уявимо, що жінка підпалила чоловіка, а ми тут сидимо і думаємо про ситуації», – запропонували героїні.

«Нема чого ходити в пізній час одного. Він її сам спровокував. І взагалі потрібно надягати термостійку одяг. Напевно, у нього була запальничка. Так це він сам себе підпалив. А взагалі вона зігріти його хотіла, ось і підпалив», – міркували дівчини. Це найкраща пародія на міркування виктимблеймеров. І якщо вона здасться абсурдним людям, які жертв зґвалтування, значить, вихід з системи все ж таки можливий. Коли я прокинулася на стільці у першому ряду, дівчина говорила в мікрофон у світлі софітів, а на задньому плані були розкидані частини тулуба манекенів:

«Я піду в гори. Я не чекатиму тебе, а ти – мені. Ми будемо йти з однаковою швидкістю. Але у нас буде одна марка білизни. Ти не будеш мене врятувати, а я тобі догоджати. Ти будеш вільним від мене. Скоро ми зустрінемось».

Мені це не приснилося. Семінар-спектакль «Дикого театру» мовою сексизму відбувся. Віра вийшла з системи, їй це вдалося. Глядачам, можливо, теж. А ви все ще там?

Яндекс.Метрика
Optimization WordPress Plugins & Solutions by W3 EDGE